Українські організації громадянського суспільства обговорили перспективи співпраці з громадськими платформами у ЄС

15 липня 2010 року Громадянська мережа ОПОРА за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження» провела конференцію на тему «Перспективи взаємодії українських організацій громадянського суспільства з громадськими платформами Брюсселя: крок до євроінтеграції».

Метою конференції, яка зібрала представників громадських організацій та мереж України, а також представників громадських платформ з Болгарії, Польщі та Німеччини, було оцінити рівень активності організацій громадянського суспільства на пан'європейському рівні та визначити перспективи співпраці з платформами, що мають представництва у Брюсселі і системно працюють з інституціями ЄС.

Під час конференції було представлено тематичне дослідження «Європейські громадські асоціації як інструмент впливу українського громадянського суспільства на євроінтеграційні перетворення в Україні», яке знайомить з діяльністю європейських громадських платформ (асоціацій) - найбільших та найвпливовіших гравців в структурі європейського громадянського суспільства. За словами одного з авторів дослідження, представника Громадянської мережі ОПОРА, Олександра Неберикута, такі мережі інтенсивно розбудовуються протягом останніх десяти років і зараз об'єднують сотні і тисячі громадських організацій з країн-членів Європейського Союзу. Європейські громадські асоціації, що мають представництва в Брюсселі, зорієнтовані, в першу чергу, на здійснення безпосереднього впливу на формування та реалізацію політики ЄС в різних сферах. Представники громадських асоціацій активно включені до процесу консультацій, насамперед, з Європейською Комісією, Європейським соціальним та економічним комітетом та Європейським Парламентом.

 

Як зауважив представник ГМ ОПОРА, для українських організацій громадянського суспільства співпраця з європейськими громадськими платформами є додатковою можливістю підсилити свою роль в зміцненні та просуванні демократичних перетворень всередині країни і зайняти проактивну позицію в розвитку європейської інтеграції України. Громадські платформи в Брюсселі є достатньо відкритими щодо залучення до спільної мережі національних платформ інших країн та зацікавлені в розширенні географії власного представництва.

Гості конференції з країн-членів ЄС охоче поділилися власним досвідом співпраці з європейськими платформами та мережування. Ася Кавракова, директор програм Інституту Відкритого Суспільства з Болгарії, дала представникам українських ОГС кілька порад щодо ефективного лобіювання у ЄС, що передбачають організацію роботи за тематичними напрямками, обізнаність зі схемою прийняття рішень у ЄС, підготовку максимально точних та аргументованих пропозицій, а також використання неформальних зв'язків. У своєму виступі пані Кавракова наголосила, що на даний час громадянське суспільство нових країн-членів ЄС (зокрема, Болгарії та Румунії) є недостатньо представленим у Брюсселі і їм потрібно більш активно працювати над збільшенням своєї присутності та впливу на політику ЄС.

Юлія Ключинська, яка на конференції представляла дві мережі: національну - Польську федерацію громадських організацій, та пан'європейську - Європейську мережу національних асоціацій, розповіла про переваги, які надає створення мереж. На переконання польської колеги, мережування сприяє організаціям у залученні фахових експертів та допомагає озвучити спільні позиції в Європейському Союзі, що було б не так ефективно у випадку з поодинокими неурядовими організаціями. На думку пані Ключинської, однією з найбільших проблем для  національних громадських платформ є вироблення чіткого повідомлення, яке варто виносити на наднаціональний рівень.

Пол Кромвель, один із засновників Європейської мережі організації громад під час виступу зауважив, що громадські організації повинні, в першу чергу, консультуватися зі звичайними мешканцями щодо тих змін, які б вони хотіли бачити у своїй країні, тим самим попереджуючи відірваність національних мереж від інтересів громадян.

Українські учасники конференції також ділилися досвідом співпраці з європейськими платформами та мережами. Так, Всеукраїнська екологічна організація «МАМА-86» ефективно співпрацює з Фондом дикої природи (WWF), Національний екологічний центр України є членом CEE Bankwatch Network, Ресурсний центр «Гурт» має спільні поректи з платформою «CONCORD», а «Ла Страда Україна» як член міжнародної організації «Ла Страда Інтернешинал» успішно протидіє торгівлі людьми та сприяє захисту прав людей в Україні ще з 1997 року.

Завершуючи захід, організатори висловили сподівання, що тема співпраці українського третього сектора з брюссельськими платформами надалі набуде більших масштабів та допоможе зробити голос українського суспільства в Європейських інституціях впливовішим. В свою чергу, завдяки конференції Громадянській мережі ОПОРА вдалося з'ясувати зацікавлення та очікування НУО від такої співпраці, а також її можливий формат. На основі матеріалів заходу, виступів доповідачів та коментарів аудиторії буде вдосконалено підготовлене дослідження, яке опісля розішлють представникам українського громадянського суспільства.

 

Конференція є складовою довготривалого проекту Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження", що передбачає поглиблення відносин між українським та пан'європейським громадянськими суспільствами. В рамках проекту вже відбувся навчальний візит представників українських громадських платформ до Брюсселя, під час якого вони ознайомилися зі структурою, особливостями діяльності та організацією роботи громадянського суспільства, що там працює, а також дізналися про можливості впливу на формування політики інституціями ЄС. Окрім того, Європейська програма підтримала проект, спрямований на посилення впливу українських екологічних громадських організацій на формування та вдосконалення інструментарію ЄС щодо реформування екологічної політики в Україні (наближення України до ЄС у сфері навколишнього середовища) в рамках впровадження Європейської політики сусідства та Ініціативи Східного партнерства, а також виконання Порядку денного асоціації між Україною та ЄС.

 

Мета Європейської програми МФВ - сприяння європейській інтеграції України шляхом фінансової та експертної підтримки громадських ініціатив.

Ввійти Зареєструватись
Останнє у блогах

Каша в моїй політичній кухні Назар Матківський

Я переконаний, що таємниця успіху Західної цивілізації в постійній і неустанній її інтелектуалізації. Вона й далі рухається в цьому напрямку. Мені здається чи структура економіки ЄС змінюється під впливом того, що люди починають все більше і більше заробляти не на продажу матеріальних цінностей, а на продажу своїх ідей? А як можна творити інтелектуальний продукт без правильної культури ведення дискусії.
21.06.2010 03:37:11 Читати повнiстю

Безліч людей майже готові вбити Табачника, та лише одиниці готові померти за рівний доступ до освіти Назар Матківський

Переглянув фото- та відеозвіт з чергової «антитабачної» акції, перечитав прийняте Львівською обласною радою звернення до Кабінету міністрів і Верховної ради і розгубився. Розгубився від бажання зрозуміти, що мало б заспокоїти цю масу. Що саме змусило цих людей вийти на вулицю? І якщо хтось вважає, що відставка Табачника — то… То він глибоко помиляється, бо така дія тільки б підігріла цю масу, надала б їй нового імпульсу, сп’янила б успіхом. І що залишається новій старій владі робити з цією масою за таких обставин? Кожному з нас, борців за всеохопну справедливість, мабуть, важко зараз видушити з себе цю думку. Але вона логічна і передбачувана: якщо вони задовольнять наші вимоги, то ми захочемо більшого (наприклад, відставки Азарова), тому легше нас просто ігнорувати.
27.04.2010 11:05:36 Читати повнiстю

Про реформи нового президента Ольга Стрелюк

За вироком долі мені довелося закінчувати історичний факультет, більше того – спеціальність архівознавство. За час навчання в університеті, я добре засвоїла одну істину – завжди послуговуватися офіційними джерелами та матеріалами для обґрунтування власної думки чи гіпотези. Найбільшим ворогом істориків у нас вважалася статистика та белетристика. Тому, хоч до історії як науки тепер жодного відношення не маю, однак добре засвоєним принципом, ще й досі послуговуюся.
20.04.2010 11:10:21 Читати повнiстю
Петицiя
Недопустити зведення потворної будівлі на куті Вірменської та Краківської! Детальнiше

Адреса офісу:

вул. Підвисоцького, 10/10, оф. 3, тел.: (044) 286-26-70


Центральний офіс на GoogleMap



Наша кнопка:
Отримати код кнопки